Класифікація товарів
Експорт будь-яких товарів військового призначення та подвійного використання (в тому числі технологій), незалежно від допуску до експлуатації регулюється Законом України від 20.02.2003 № 549-IV «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» (далі — Закон), та підлягає державному експортному контролю.

Товарами в розумінні експортного контролю є вироби, обладнання, матеріали, програмне забезпечення, послуги, роботи та технології (технічні дані та/або технічна допомога).

Товарами військового призначення можуть бути вироби, послуги та технології військового призначення.

Товарами подвійного використання можуть бути окремі види виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, спеціально не призначені для військового використання, а також послуги, пов’язані з ними, які, крім цивільного призначення, можуть бути використані у військових або терористичних цілях чи для розроблення, виробництва, використання товарів військового призначення.

Послугами подвійного використання може бути надання технічної підтримки, пов’язаної з ремонтом, розробленням, виробництвом, використанням, складанням, випробуванням, модифікацією, модернізацією, підтримкою в робочому стані, систем, обладнання та їх компонентів, програмного забезпечення та технологій, що підлягають державному експортному контролю.

Технології є товаром в розумінні законодавства щодо експортного контролю, зокрема відповідно до абз. 14-22 ст. 1 Закону. Технологія може передаватись у формі технічних даних та/або у формі технічної допомоги. Ось декілька важливих визначень із Закону:

технології військового призначення — спеціальна інформація в будьякій формі (за винятком загальнодоступної інформації), необхідна для розроблення, виробництва або використання виробів військового призначення та надання послуг військового призначення. Ця інформація може надаватися у формі технічних даних або технічної допомоги:

• технічні дані — проекти, плани, креслення, схеми, діаграми, моделі, формули, специфікації, програмне забезпечення, посібники та інструкції, розміщені на папері або інших, у тому числі й електронних, носіях інформації;
• технічна допомога — проведення інструктажів, надання консультацій, здійснення заходів з метою підвищення кваліфікації, навчання, практичного освоєння методів роботи;
• базові технології — технології, які визначають принцип роботи і використання техніки, та елементи технологій, без яких військова техніка не може бути створена і використана;
• товари подвійного використання — окремі види виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, спеціально не призначені для військового використання, а також послуги (технічна допомога), пов’язані з ними, які, крім цивільного призначення, можуть бути використані у військових або терористичних цілях чи для розроблення, виробництва, використання товарів військового призначення, зброї масового знищення, засобів доставки зазначеної зброї чи ядерних вибухових пристроїв, у тому числі окремі види ядерних матеріалів, хімічних речовин, бактеріологічних, біологічних та токсичних препаратів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
• послуги (технічна допомога) подвійного використання — надання іноземним юридичним особам чи іноземцям в Україні або за її межами технічної підтримки, пов’язаної з ремонтом, розробленням, виробництвом, використанням, складанням, випробуванням, модифікацією, модернізацією, підтримкою в робочому стані, включаючи авторський та гарантійний нагляд, або будь-яке інше технічне обслуговування систем, обладнання та їх компонентів, програмного забезпечення та технологій, що підлягають державному експортному контролю. Послуга (технічна допомога) може набувати форми інструктажу, підвищення кваліфікації, навчання, практичного освоєння методів роботи, надання консультацій і може включати передачу технічних даних.

Для того, щоб експортувати свою технологію для запуску виробництва на території іноземної держави, так само, як і для будь-яких інших товарів цієї категорії, потрібно буде пройти процедуру отримання дозволу Державної служби експортного контролю України (далі — ДСЕКУ) на експорт товарів та здійснити ряд інших дій.

Крок 1.
Перевірити можливість міжнародного вивезення свого товару

Міжнародні передачі товарів, які підлягають державному експортному контролю, потребують отримання дозвільних документів. Уповноваженим органом за видачу таких документів є Державна служба експортного контролю України (далі — ДСЕКУ).

В Україні існують обмеження на вивезення за кордон для категорій товарів військового призначення, подвійного використання та товарів, що мають значення для національної безпеки. Важливо перевірити, чи ваш виріб не зазначений в списках таких товарів, зокрема, і у розділі “Категорія I товарів, що можуть бути використані у створенні ракетної зброї” Єдиного списку товарів подвійного використання, оскільки експорт товарів цієї категорії не допускається, крім випадків, передбачених керівними принципами Режиму контролю за ракетними технологіями, а також в пунктах 7-10 Постанови КМУ від 28.01.2004 № 86 “Порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання”, які містять перелік товарів, на експорт яких Радою Безпеки ООН встановлено ембарго.

Крок 2.
(не вимагається процедурою, однак бажаний). Оформити права інтелектуальної власності (ІВ) на виріб

• Проаналізувати чи відповідають ваші винахід, корисна модель, або промисловий зразок критеріям охороноздатності відповідно до законодавства (Закони щодо винаходів та корисних моделей, щодо промислових зразків); 
• Подати національну та/або міжнародну заявку на реєстрацію прав ІВ на винахід, корисну модель, промисловий зразок до УКРНОІВІ (за допомогою сервісів від УКРНОІВІ) та отримати патент/свідоцтво про реєстрацію.

Пов'язані ризики:

• Проблемою може бути довгий строк розгляду заявки та очікування набуття майнових прав (2 місяці для авторського права, 1-2 роки для винаходів та корисних моделей – така практика);
• У випадку невідповідності критеріям охороноздатності або відсутності зареєстрованих прав ІВ з інших причин – труднощі із охороною та захистом прав ІВ, зокрема при укладанні державних контрактів.

Крок 3.
Збір інформації про іноземного замовника

На даному етапі збирається наступна інформація:

• Країна, куди планується міжнародна передача товарів;
• Мета кінцевого використання товарів, які будуть експортуватись чи тимчасово вивозитись за кордон;
• Кінцевий споживач (уточнюється та аналізується максимально повна інформація з метою недопущення незаконної передачі чи реекспорту товару до рф, чи до країн, щодо яких є високий ризик використання товарів у виробництві зброї масового знищення чи засобах її доставки, зокрема: повна назва компанії, її юридична та фактична адреса, веб-сайт, відповідність фактичної діяльності компанії виду діяльності, вказаному у національному торговому реєстрі та ін.);
• Посередники, якщо такі наявні/якщо імпортер не є кінцевим споживачем товарів;
• Наявність у посередника відповідних повноважень на здійснення зовнішньоекономічної діяльності з товарами військового призначення, у разі здійснення міжнародних передач товарів військового призначення; та
• Готовність кінцевого споживача та посередника надати документи про зобов’язання та гарантії, а також інші документи (залежно від країни призначення та категорії товару), які будуть необхідні для отримання дозволу на експорт. У подальшому зобов’язання щодо надання оригіналів таких документів мають бути зафіксовані у зовнішньоекономічному договорі (контракті) з іноземним замовником.

Крок 4.
Зареєструватися як суб’єкт здійснення міжнародних передач товарів у ДСЕКУ

Зареєструватися у ДСЕКУ — обов’язкова умова, оскільки лише зареєстрований суб’єкт має право на міжнародну передачу товарів.

ДСЕКУ проводить реєстрацію лише тих товарів, що наявні у контрольних списках (Список товарів військового призначення, Єдиний список товарів подвійного використання) або щодо яких застосовуються положення статті 10 Закону (перелік таких товарів зазначений за посиланням). За результатами проведення попередньої експертизи та реєстрації виробника як суб’єкта здійснення міжнародних передач товарів ДСЕКУ видає Посвідчення та лист-роз’яснення, який є додатком до Посвідчення, щодо умов здійснення міжнародних передач товарів.

Для реєстрації до ДСЕКУ необхідно подати лист із стислим викладенням мети звернення, до якого додати:
 

• Оформлену заяву за типовою формою на проведення попередньої експертизи;
• Засвідчені в установленому порядку копії статуту, установчого договору;
• Довідку за типовою формою щодо попередньої ідентифікації товарів, в якій визначена відповідність найменувань та описів конкретних товарів (груп товарів), зазначених у заяві, найменуванню та опису товарів, внесених до списків товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю;
• Опис зазначених технологій чи послуг до вищезазначеної довідки у разі намірів товариства здійснювати міжнародну передачу послуг чи технологій;
• Довідку щодо належності (неналежності) товарів (груп товарів), які надано для попередньої експертизи, до матеріальних носіїв секретної інформації (матеріальних носіїв інформації, що містять державну таємницю) та ступеня секретності цієї інформації (ступеня секретності таких товарів), за типовою формою, що засвідчується підписами керівника суб’єкта або уповноваженою на те особою і керівника його режимносекретного органу (за наявності такого органу на підприємстві);
• Перелік держав, до яких або з яких передбачається здійснити експорт, імпорт, тимчасове вивезення чи ввезення товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю;
• Відомості (прізвище, ім’я, по батькові та посада) про посадових осіб, які організують та забезпечують додержання суб’єктом вимог законодавства з питань експортного контролю;
• Записану заяву на CD-диску чи іншому матеріальному носієві інформації (у разі подання документів в паперовому вигляді).

Не є обов’язковим, але рекомендується подати до ДСЕКУ відповідні висновки недержавної експертизи щодо попередньої ідентифікації товарів, яка проводиться за ініціативою суб’єкта.

Крім цього, ДСЕКУ має право просити додаткову інформацію, технічні довідки чи інші документи, які містять роз’яснення щодо поданих відомостей і є необхідними для прийняття обґрунтованого рішення. У разі ненадходження запитуваних додаткових відомостей чи матеріалів протягом 2 місяців з моменту їх запиту, ДСЕКУ відхиляє заявку.

Документи для реєстрації в ДСЕКУ можна подати як в паперовому вигляді, так і в електронному через інформаційну-комунікаційну систему.

Примітка: Умовою отримання генерального або відкритого висновку на здійснення тимчасового ввезення/вивезення товарів військового призначення або подвійного використання є створення суб’єктом здійснення міжнародних передач товарів системи внутрішньофірмового експортного контролю (далі - СФЕК), яка атестується ДСЕКУ. Умовою отримання дозволу на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, є наявність у суб’єкта повноважень на право здійснення зазначених експорту та імпорту, які йому надані Кабінетом Міністрів України.

Крім цього, звертаємо вашу увагу на те, що для здійснення міжнародної передачі товарів військового призначення або подвійного використання є два шляхи:

a. Самостійна передача

• Створити СФЕК та провести його атестацію у ДСЕК;
• Отримати повноваження на передачу товарів військового призначення або подвійного використання.

Для визначення можливості одержання повноважень на передачу товарів військового призначення, суб’єкт господарювання повинен надіслати до ДСЕКУ:
 

• лист, оформлений на бланку такого суб’єкта, із зазначенням мети звернення;

до якого додати:
 

• заяву про отримання повноважень на право здійснення експорту товарів військового призначення за формою, встановленою Мінекономіки.

Під час розгляду заяви враховуються:
 

• його діяльність на міжнародному ринку за попередні три роки (у разі провадження такої діяльності);
• відсутність даних про порушення ним або його посадовими особами законодавства, в тому числі законодавства з питань експортного контролю, а також у сфері захисту державної таємниці під час провадження зовнішньоекономічної діяльності;
• участь у виконанні державного оборонного замовлення (у разі наявності);
• доцільність надання повноважень за визначеною номенклатурою товарів, виходячи з інтересів держави;
• наявність на підприємстві (в установі, організації) системи внутрішньофірмового експортного контролю та посадових осіб, які забезпечують функціонування цієї системи;
• кредиторська та дебіторська заборгованість; та
• наявність виробничих потужностей та науковотехнічного потенціалу.

ДСЕКУ на підставі поданої заяви про одержання суб’єктом господарювання повноважень з урахуванням інформації Мінекономіки, Міноборони, МЗС, інших центральних органів виконавчої влади, залучених до її розгляду, а також СБУ і розвідувальних органів України готує проект відповідної постанови Кабінету Міністрів України щодо надання/скасування такому суб’єкту повноважень або висновок про недоцільність надання йому повноважень.

b. Звернення до посередника, який вже має СФЕК та повноваження від ДСЕК
 

• Укласти договір комісії на передачу товарів та надати довідку щодо попередньої ідентифікації товарів;
• Посередник проводить перемовини з іноземним контрагентом, укладає договір про передачу товарів;
• Дозвіл на експорт/ імпорт товарів отримує посередник після укладання зовнішньоекономічного договору;
• Посередник здійснює передачу товарів та оформлює звіти до ДСЕК.

Спецекспортери
Вище ми зазначали, що для здійснення міжнародної передачі товарів можна звернутися до посередників. Спецекспортери є суб’єктами господарювання, які займаються посередницькою діяльністю у сфері експорту, імпорту та інших міжнародних передач товарів військового призначення та товарів подвійного використання. Вони виконують функцію зв’язуючої ланки між покупцями та продавцями ОВТ в міжнародних операціях, забезпечуючи правомірність і відповідність цих операцій законодавчим та міжнародним вимогам.

Вони діють як посередники які беруть на себе питання отримання всіх необхідних дозволів і ліцензій, укладання контрактів.

Статус спецекспортера надається державними органами після проходження процедури отримання повноважень від Кабінету Міністрів України на право здійснення експорту товарів військового призначення.

Навіщо звертатися до спецекспортерів?

1. Зменшення бюрократичного навантаження: Спецекспортери надають виробникам можливість уникнути складного та тривалого процесу самостійного отримання необхідних повноважень та дозволів для здійснення міжнародних передач товарів. Їхні послуги є особливо корисними для тих компаній, які прагнуть мінімізувати обсяг роботи з документами, скоротити час на оформлення (дозволів, ліцензій, митних декларацій тощо) та зосередитися на основній діяльності.
2. Експертна допомога: Спецекспортери мають досвід і знання щодо процедур і вимог експортного контролю, що зменшує ризики порушення законодавства.

Куди звертатися?
Ви можете звернутися до одного із державних або приватних спецекспортерів України. Постановою КМУ № 1228 від 12 липня 1999 р. визначено суб’єктів господарювання яким надано повноваження на
право здійснення експорту товарів військового призначення:
 

• Державна компанія “Укрспецекспорт”.
• Дочірні компанії “Укрспецекспорту”:
• Державному госпрозрахунковому зовнішньоторговельному підприємству “Спецтехноекспорт”
• Державному зовнішньоторговельному та інвестиційному підприємству “Промоборонекспорт”
• Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового таспеціального призначення - державному підприємству “Укроборонсервіс”
• Державному підприємству “Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма “Прогрес”
• Державній госпрозрахунковій зовнішньоторговельній та інвестиційній фірмі “Укрінмаш”
• Державному підприємству “Зовнішньоторговельна фірма “ТАСКО-експорт”
• Державне підприємство “ЗАВОД 410 ЦА”
• Публічному акціонерному товариству “Топаз”

Крок 5.
Аналіз можливості здійснення міжнародної передачі товарів

Після реєстрації в ДСЕКУ та отримання листа-роз’яснення ДСЕКУ щодо умов здійснення міжнародних передач товарів визначається можливість здійснення міжнародної передачі для потреб конкретного замовника та у відповідну країну.

1. Здійснюється перевірка наявності (відсутності) країни замовника в переліку країн стосовно яких здійснюється контроль за проведенням переговорів, пов’язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) щодо здійснення міжнародних передач товарів військового призначення, подвійного використання та інших товарів, які не внесені до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю.

У разі наявності країни замовника в такому переліку, перед укладенням контракту (рекомендується перед наданням комерційної пропозиції замовнику) потрібно отримати висновок ДСЕКУ на право здійснення переговорів щодо можливого здійснення міжнародної передачі товарів.

Після отримання такого висновку, у разі проведення переговорів та підписання контракту, для здійснення експорту товарів потрібно також отримати дозвіл ДСЕКУ на експорт.

2. Проводиться аналіз наявності (відсутності) країни замовника в переліку країн, щодо яких наявні обмеження щодо здійснення міжнародних передач відповідних категорій товарів.

3. Проводиться перевірка замовника, кінцевого споживача (на основі інформації, зібраної на Кроці 3) з метою виявлення значного ризику незаконної переадресації товару («червоні прапорці»), перевірка наявності компанії в переліку таких, щодо яких введені санкції РНБО, РБ ООН, інших міжнародних санкцій тощо.

У разі наявності будь-яких підозрілих факторів, що викликають підозру, рекомендується утриматись від здійснення міжнародної передачі товарів з таким контрагентом.
Суб’єкту господарювання України забороняється укладати зовнішньоекономічні договори (контракти) стосовно міжнародних передач будь-яких товарів або брати участь у їх виконанні в будь-який інший спосіб, ніж це передбачено цим Законом, якщо їм стало відомо, що такі товари можуть бути використані іноземною державою або іноземним суб’єктом господарської діяльності з метою створення зброї масового знищення чи засобів її доставки.

Крок 6.
Укладення контракту на здійснення міжнародної передачі товару

Підставою для отримання дозвільних документів ДСЕКУ на право здійснення міжнародної передачі товарів є:

у разі здійснення експорту товару — зовнішньоекономічний договір (контракт), укладений між українським виробником та іноземним замовником, в якому зазначається повна назва товару, відповідно до того, як вона зазначена у листі-роз’ясненні ДСЕКУ;

у разі здійснення тимчасового вивезення — зовнішньоекономічний договір (контракт) або запрошення для участі у міжнародній виставці або ярмарку.
Також, для подачі звернення до ДСЕКУ з метою отримання дозвільних документів на право здійснення міжнародної передачі товарів, від іноземного замовника (кінцевого споживача) необхідно отримати оригінали документів про зобов’язання та гарантії, а також інші документи, які необхідні для здійснення міжнародної передачі певних категорії товарів (про необхідність отримання таких документів зазначається в листі-роз’ясненні ДСЕКУ).

Крок 7.
Отримання дозвільних документів від ДСЕКУ для вивезення виробу за кордон

Для отримання дозволу чи висновку на право здійснення експорту товарів військового призначення або подвійного використання (для кожної категорії окремий перелік) до ДСЕКУ необхідно подати наступний перелік документів (узагальнено):

1. Заяву, відповідно до форми, встановленої Міністерством економіки України;
2. Оригінали документів про зобов’язання та гарантії іноземного суб’єкта — кінцевого споживача стосовно імпортованих товарів (сертифікат кінцевого споживача, інший документ про гарантії), що містять:
 

• відомості про кінцевого споживача товарів, їх експортера, найменування та кількість товарів, кінцеве призначення, а також конкретну ціль і місце використання;
• зобов’язання іноземного суб’єкта — кінцевого споживача не реекспортувати і не передавати будь-кому отримані товари без попередньої письмової згоди на це експортера таких товарів та ДСЕКУ, або що такі товари призначені для власних потреб кінцевого споживача, не пов’язаних з їх реекспортом чи передаванням (для товарів військового призначення), а також його зобов’язання щодо окремих груп товарів, які визначені в пункті 19 Постанови КМУ від 28.01.2004 № 86 “Порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання”.

3. Оригінал документа, яким кінцевий споживач підтверджує право посередника на постачання йому товарів, — подається у разі, коли суб’єкт або іноземний суб’єкт, який здійснює імпорт товарів, є посередником;

4. Оригінали документів, які містять зобов’язання кожного посередника щодо передачі ним товару іншому посереднику або кінцевому споживачеві, визначеному в сертифікаті кінцевого споживача або імпортному сертифікаті;

5. Оригінал імпортного сертифіката або іншого документа, що оформлений або підтверджений уповноваженим державним органом держави призначення товарів і містить підтвердження або гарантії державного органу щодо імпорту зазначеного товару до відповідної держави, якщо експорт товарів, зазначених у розділах “Чутливі” товари” або “Дуже чутливі” товари” Єдиного списку товарів подвійного використання, здійснюється до держав, які не є членами міжнародного режиму експортного контролю “Вассенаарська домовленість”, а також якщо експорт товарів, зазначених в інших розділах Єдиного списку товарів подвійного використання, здійснюється до держав, які не є членами відповідного міжнародного режиму експортного контролю, а саме: Режиму контролю за ракетними технологіями, “Група ядерних постачальників”, “Австралійська група”;

6. Документ, який підтверджує повноваження кожного посередника на здійснення зовнішньоекономічної операції з товарами, виданий уповноваженим державним органом держави, на території якої зареєстрований зазначений посередник, або інший документ, який підтверджує такі повноваження відповідно до законодавства цієї держави, у разі здійснення експорту товарів військового призначення;

7. Документ про походження товарів — документ, в якому декларується факт виробництва товару підприємством заявника; гарантії, що ці товари не перебувають під обтяженнями, які унеможливлюють їх відчуження; зобов’язання заявника щодо забезпечення під час здійснення міжнародної передачі відповідності фактично експортованих товарів, зазначеним вище гарантіям, у разі здійснення експорту товарів військового призначення;

8. Засвідчена копія зовнішньоекономічного договору (контракту);

9. Засвідчена копія довідки про ступінь секретності товару, яку суб’єкт господарювання подавав ДСЕКУ під час проведення попередньої експертизи товарів і реєстрації цього суб’єкта в ДСЕКУ, у разі здійснення експорту товарів військового призначення;

10. Записана заява на CD-диску чи іншому матеріальному носієві інформації (у разі подання документів в паперовому вигляді).

Також, важливо звернути увагу на те, що якщо будь-якому суб’єкту господарювання повідомив ДСЕКУ, або йому стало відомо іншим шляхом про можливість повного чи часткового використання будь-яких товарів, що передбачаються для експорту до інших держав, для розроблення, виробництва, складання, випробування, ремонту, технічного обслуговування, модифікації, модернізації, експлуатації, управління, зберігання, виявлення, ідентифікації або для розповсюдження зброї масового знищення чи засобів її доставки, цей суб’єкт зобов’язаний звернутися до ДСЕКУ, за отриманням дозволу на право здійснення експорту цих товарів незалежно від того, зазначені вони у списках чи ні. Документи, що подаються до ДСЕКУ, повинні бути складені державною мовою.

До документів, складених іноземною мовою, обов’язково додається їх переклад на українську мову, засвідчений в установленому порядку підписом уповноваженої особи суб’єкта звернення.

Експорт товарів може здійснюватися суб’єктами підприємницької діяльності, які в установленому порядку отримали відповідні повноваження.

Тимчасове вивезення, ввезення товарів з метою демонстрації (реклами) на виставках, ярмарках, а також проведення їх сертифікації, випробувань чи гарантійного ремонту підприємствами (установами, організаціями), яким належать ці товари, здійснюється без отримання повноважень.

Документи для отримання дозволу на експорт можна подати як в паперовому вигляді, так і в електронному через інформаційну-комунікаційну систему.

Для отримання дозволу чи висновку на право здійснення тимчасового вивезення товарів до ДСЕКУ необхідно подати наступний перелік документів:
 

1. Заява за встановленою Мінекономіки формою;
2. Документ, який містить відомості про найменування виставки або ярмарку, місце і строк експонування або випробування товарів тощо, а також зобов’язання (гарантії) щодо зворотного ввезення товарів в Україну без зміни їх кількісних і якісних характеристик;
3. Засвідчені копії документів, згідно з якими здійснюється тимчасове вивезення товарів (запрошення для участі у виставці або ярмарку, зовнішньоекономічного договору (контракту), угоди з іноземним партнером тощо), та довідки про ступінь секретності товару, яку суб’єкт подавав під час проведення попередньої експертизи товарів та реєстрації цього суб’єкта в Держекспортконтролі;
4. Записана заяву на CD-диску чи іншому матеріальному носієві інформації (у разі подання документів в паперовому вигляді).

Пов’язані ризики:

1. Можливі додаткові заходи під час проведення основної експертизи ДСЕКУ та ризик відмови. Оскільки на цьому етапі відбувається основна експертиза державного контролю, що включає:
 

• оцінку стану забезпечення захисту інтересів національної безпеки;
• оцінка значення експорту товарів з точки зору можливості створення в державі, яка є кінцевим споживачем цих товарів, зброї масового знищення або засобів її доставки, звичайних видів озброєння та військової техніки або придбання будьяких товарів, що можуть бути використані у створенні зброї масового знищення чи засобів її доставки; то за результатами такої експертизи є ризик отримання відмови у видачі дозволу на міжнародне вивезення товарів.

2. Можливі бюрократичні труднощі з прийняттям документів ДСЕКУ. Важливо заповнювати у повній відповідності до чинного національного законодавства у сфері експортного контролю, щоб уникнути відхилення заяви, оскільки у разі наявності зауважень до поданих документів ДСЕКУ не повертають документи на доопрацювання. У разі відхилення заяви повний пакет документів потрібно подавати заново з урахуванням зауважень, зазначених у листі ДСЕКУ, яким було повідомлено заявника про відхилення заявки.

Крок 8.
Митні процедури. Контроль використання отриманих дозвільних документів. Звітність за результатами здійснення міжнародної передачі товару

Для пропуску через митний кордон України, випуску у відповідний митний режим товарів військового призначення та подвійного використання необхідно передати відповідний дозвільний документ отриманий від ДСЕКУ з використанням механізму “єдиного вікна”. До ДСЕКУ подається наступна звітність:

• звіт про підсумки проведення переговорів, пов’язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення експорту товарів;
• звіт про фактично здійснені міжнародні передачі товарів, зазначених у дозвільних документах;
• звіт про використання у заявлених цілях товарів, міжнародні передачі яких здійснені за дозвільним документом.

Після отримання дозволу ДСЕКУ та здійснення експорту товарів за кордон необхідно здійснити перевірку кінцевого використання експортованих товарів та про результати такої перевірки проінформувати ДСЕКУ. У окремих випадках протягом 45 днів з моменту здійснення експорту товарів до ДСЕКУ подається документ про підтвердження доставки, виданий уповноваженим державним органом країни-імпортера товарів.

Застереження
Відповідальність за порушення законодавства у сфері державного експортного контролю. Судова практика

За порушення законодавства у сфері державного експортного контролю передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Кримінальний кодекс України

Стаття 333
Правопорушення:
 

1. Порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю

Відповідальність:
 

1. Штраф у розмірі: від 34 000 до 85 000 гривень, або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавлення волі до 3 років,
2. Та позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною

Правопорушення: 
 

1. Те саме діяння, вчинене повторно або організованою групою

Відповідальність:
 

1. Обмеження волі на строк до 5 років або позбавленням волі на строк до 5 років,
2. З позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Правопорушення:
Стаття 212: 

1. Проведення переговорів, пов’язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно здійснення експорту товарів військового призначення, а також товарів подвійного використання, на поставки яких до відповідної іноземної держави встановлено часткове ембарго, без отримання відповідного позитивного висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю
2. Неподання або несвоєчасне подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, звітів та відповідних документів про підсумки проведення переговорів, зазначених у пункті 1 цієї статті, а також про фактично здійснені міжнародні передачі товарів військового призначення та подвійного використання на підставі отриманих дозволів чи висновків, а також про використання цих товарів у заявлених цілях
3. Навмисне знищення документів, пов’язаних з укладанням чи виконанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання, на підставі яких були отримані дозволи, висновки чи міжнародні імпортні сертифікати, до закінчення строку їх зберігання, передбаченого законом

Відповідальність:
Штраф:

• На громадян — від 255 до 340 гривень
• На посадових осіб — від 340 до 850 гривень

Закон України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання”

Правопорушення:
Стаття 24:

1. Здійснення міжнародних передач товарів без отримання в установленому порядку дозволів, висновків чи документів про гарантії або здійснення таких передач на підставі дозволів, висновків чи документів про гарантії, отриманих шляхом подання підроблених документів чи документів, що містять недостовірні відомості

2. Укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно міжнародних передач будь-яких товарів або участь у їх виконанні в будь-який інший спосіб, ніж передбачений цим Законом, якщо суб’єкту господарювання стало відомо, що такі товари можуть бути використані іноземною державою або іноземним суб’єктом господарської діяльності з метою створення зброї масового знищення чи засобів її доставки

Відповідальність:
Штраф на юридичних осіб:

• У розмірі 150% вартості товарів, які були об’єктом відповідної міжнародної передачі (у разі якщо за висновками центральних органів виконавчої влади та інших державних органів завдано шкоду національним інтересам України (політичним, економічним, військовим) чи порушено міжнародні зобов’язання України).
• У розмірі 100% вартості товарів, які були об’єктом відповідної міжнародної передачі (у разі якщо за висновками центральних органів виконавчої влади та інших державних органів не завдано шкоду національним інтересам України (політичним, економічним, військовим) та не порушено міжнародні зобов’язання України).

Правопорушення:
3. Здійснення міжнародної передачі товару, незважаючи на те, що суб’єкту господарювання стало відомо, що товар буде використано в інших цілях або іншим кінцевим споживачем, ніж це було визначено в зовнішньоекономічному договорі (контракті) чи пов’язаних з ним документах, на підставі яких було отримано дозвіл, висновок або міжнародний імпортний сертифікат

4. Навмисне приховання відомостей, які мають значення для вирішення питання про надання дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката

5. Здійснення міжнародних передач товарів з порушеннями умов, визначених у дозволах, висновках чи міжнародних імпортних сертифікатах, у тому числі після внесення без погодження із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, змін до зовнішньоекономічного договору (контракту), що стосуються найменувань та реквізитів експортерів, імпортерів, посередників та кінцевих споживачів, а також найменувань товарів, зобов’язань про їх кінцеве використання та надання відповідних документів про гарантії.

Відповідальність:

Штраф на юридичних осіб:

• у розмірі 100% вартості товарів, які були об’єктом відповідної міжнародної передачі;

Правопорушення:
6. Проведення переговорів, пов’язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно здійснення експорту товарів, на поставки яких до відповідної іноземної держави встановлено часткове ембарго, виходячи з міжнародних зобов’язань України, без отримання відповідного позитивного висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю.


Відповідальність:
Штраф на юридичних осіб:

• у розмірі 17 000 гривень

Правопорушення:
7. Неподання або несвоєчасне подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, звітів та відповідних документів про підсумки проведення переговорів, зазначених у абзаці восьмому цієї статті, а також про фактично здійснені експорт та імпорт товарів на підставі отриманих дозволів, висновків чи міжнародних імпортних сертифікатів, а також про використання цих товарів у заявлених цілях.

Відповідальність:
Штраф на юридичних осіб:

• у розмірі 8 500 гривень

Правопорушення:
8. Створення перешкод для виконання службових обов’язків посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, та інших державних органів, що здійснюють державний експортний контроль, під час виконання ними своїх службових зобов’язань або невиконання законних вимог цих осіб.

9. Безпідставна відмова в наданні інформації та документів, які вимагаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, або іншим державним органом, що здійснює державний експортний контроль у межах своїх повноважень, їх навмисне викривлення або приховування.

Відповідальність:
Штраф на юридичних осіб:

• у розмірі 1 700 гривень

Правопорушення:
10. Навмисне знищення документів, пов’язаних з укладанням та виконанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно здійснення міжнародних передач товарів, на підставі яких були отримані дозволи, висновки чи міжнародні імпортні сертифікати, до закінчення строку їх зберігання, передбаченого статтею 22 Закону.

Відповідальність:
Штраф на юридичних осіб:

• у розмірі 1 700 гривень

Судова практика
Існує велика кількість вироків судів, якими осіб засуджували за вчинення злочинів. Здебільшого судові рішення стосуються переміщення товарів військового чи подвійного призначення через митний кордон (або спроби такого переміщення). Тобто випадки коли відбувається фізичне переміщення товарів, які підлягають експортному та митному контролю. Наприклад, багато справ стосуються незаконної передачі товарів за кордон через сервіс “Нова Пошта”.

Зокрема, у справах № 299/478/24, 299/1902/23, винним у порушенні порядку здійснення міжнародних передач товарів військового призначення призначили покарання у вигляді штрафу у розмірі 42 500 гривень. А ось у справі № 760/8001/23 було призначене покарання у вигляді позбавлення волі на 2 роки за порушення того ж порядку, шляхом надсилання товарів через сервіс “Укрпошта”.

Також, є вироки у справах про перевезення товарів через державний кордон, наприклад № 308/4880/23 та № 715/707/24, де було призначене покарання у вигляді штрафу у розмірі 34 000 гривень. Разом з тим, слід зауважити, що попри складність виявлення фактів передачі технологій (фізичне переміщення носіїв відповідної інформації може не відбуватися), такі випадки також існують та є кримінально караними. Зокрема, існує судова практика, що стосується порушення законодавства у сфері державного експортного контролю, зокрема і щодо трансферу військових технологій.

Так, наприклад, у справі № 359/2740/21 від 2021 року розглядалося кримінальне правопорушення, в якому особа, що була працівником одного із оборонних підприємств, (1) не будучи суб’єктом міжнародної передачі товарів та (2) не маючи відповідного дозволу або висновку ДСЕКУ на право здійснення міжнародних передач товарів військового призначення, в аеропорту “Бориспіль” намагалася перевезти разом із собою у валізі технологічну документацію (Технічний опис, Технологія розробки виробу, який використовується у військовій сфері тощо), які зберігались на ноутбуці та флеш-накопичувачі.

Суд знайшов у цьому ознаки злочину за статтею 333 ККУ, а саме порушення встановленого порядку здійснення міжнародної передачі товарів, що підлягають державному експортному контролю, вивіз з території України технологій, які використовуються у військовій сфері, та притягнув особу до відповідальності. Обвинувачений уклав угоду про визнання винуватості, та йому призначили узгоджене покарання у виді штрафу в розмірі 2550 гривень.

Закон України Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійно-го використання від 20 лютого 2003 р. № 549-IV.

Постанова КМУ від 20 листопада 2003 р. № 1807 Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення (зі списком товарів військового призна чення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю у додатку)

Постанова КМУ від 28 січня 2004 р. № 88 Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного викори стання (з Єдиним списком товарів подвійного викори стання у додатку)

Постанова КМУ 12 липня 1999 р. № 1228 Про надання суб'єктам господарювання по-вноважень на право здійснен ня експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю

Наказ Державної служби експортного контролю України від 29 листопада 2004 р. № 355 Про затвердження Інструкції про порядок оформлення і використання дозвільних документів у га-пузі державного експортного контролю

Постанова КМУ від 15 липня 1997 р. № 767 Про затвердження Положення про порядок проведення експертизи в галузі експортного контролю

Постанова КМУ від 17 липня 2003 р. № 1080 Про затвердження Порядку державної атестаці системи внутріш ньофірмового експортного контролю, створеної суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів

Постанова КМУ від 27 травня 1999 р. № 920 Про затвердження Положення про порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов'язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають державному експортному контролю

• Офіційнй сайт Державної служби експортного контролю
• Офіційний сайт "Укрспецекспорту"

Отже стандарти охоплюють системи озброєння, такі як танки, літаки, дрони, військові кораблі, ракетні комплекси, а також передові інформаційні та комунікаційні технології. Усі ці компоненти повинні працювати злагоджено, ефективно та безпечно для успішного виконання військових задач. Це забезпечується завдяки використанню спеціальних стандартів при виробництві ОВТ, які гарантують сумісність і взаємодію різних систем між собою.

Хоча ці стандарти не завжди є обов’язковими, вони часто включаються як вимоги в контрактах на постачання військової техніки. У випадку невідповідності продукції зазначеним стандартам, постачальник може зіткнутися з відмовою у прийнятті продукції, фінансовими штрафами або розірванням контракту або взагалі не пройде кваліфікацію для участі у тендері на оборонні закупівлі.

1. Стандарти НАТО
Стандартизація в НАТО базується на принципах взаємосумісності та добровільності впровадження.

Забезпечення взаємосумісності дозволяє збройним силам різних країн діяти разом без технічних чи організаційних перешкод. Для цього застосовуються стандарти STANAG (Standardization Agreements) та рекомендації STANREC, які визначають єдині вимоги до озброєння, техніки та військових процедур, та їх використання знижує витрати на адаптацію техніки та прискорює реагування на загрози.

За роки існування НАТО було створено сотні стандартів, і на сьогодні в пошуку Бази Стандартизації НАТО можна знайти 968 стандартів STANAG. Однак, кожна країна-член НАТО імплементує лише якусь частину цих стандартів, та немає жодної країни яка б імплементувала увесь перелік стандартів STANAG. Крім цього, НАТО має базу термінології NATOTerm, в якій містяться 10 тис. термінів, та яка забезпечує однакове їх розуміння.

Більшість стандартів НАТО є засекреченими та не публікуються для відкритого доступу. Однак, певні стандарти доступні для ознайомлення, наприклад, NATO REMOTELY PILOTED AIRCRAFT SYSTEMS (RPAS) AIRSPACE INTEGRATION (AI) — AATMP-51 EDITION A.

Окремо можна виділити STANAG 4107 — Allied Quality Assurance Publication (AQAP), який є стандартизованою серією публікацій про якість для постачальників збройних сил. Вони були опубліковані як стандартна угода STANAG 4107 країнами НАТО і стосувалися якості кінцевого продукту. Сертифікація AQAP підтверджує, що постачальник забезпечує об’єктивний контроль і що продукт відповідає вимогам контракту.

Стандартизація має добровільний характер, а кожна країна-член НАТО може самостійно вирішувати, які стандарти імплементувати, хоча часто вони стають обов’язковими в рамках оборонного планування або спільних операцій, а також у випадку встановлення таких вимог при закупівлі озброєння. Уніфікація стандартів дозволяє зменшити витрати на підтримку техніки, спрощує логістику та підвищує загальну ефективність військових місій.

2. Стандарти ISO
Міжнародна організація зі стандартизації (ISO) розробляє міжнародні стандарти, які охоплюють різні аспекти виробництва та управління якістю. Такі стандарти не є військовими, однак можуть використовуватися виробниками ОВТ.

Виробники озброєння та військової техніки (ОВТ) можуть застосовувати стандарти ISO для забезпечення високої якості продукції та відповідності міжнародним вимогам. Зокрема, стандарти ISO можуть бути використані для управління якістю (ISO 9001), екологічного менеджменту (ISO 14001), управління ризиками (ISO 31000) та інформаційної безпеки (ISO/IEC 27001).

3. Cтандарти держав-членів нато у сфері оборони
Держави-члени НАТО мають власні національні стандарти, які розробляються відповідно до їхніх специфічних потреб та промислових можливостей. Ці стандарти можуть мати обов’язковий або рекомендаційний характер залежно від національного законодавства та політики кожної країни.

США
У США Міністерство оборони США розробило національні стандарти MIL-STD.
Military Standards (MIL-STD): це військові стандарти, які визначають вимоги до продукції військового призначення та розроблені для забезпечення її якості, надійності (наприклад, при високих та низьких температурах, вологості, вібраціях, радіації, сильних зовнішніх електромагнітних полях), безпеки та сумісності з іншими зразками. Вони застосовуються до обладнання, матеріалів, процесів та методів випробувань, що мають військове призначення.

Приклади основних MIL-STD:

• MIL-STD-810 — визначає умови випробувань для обладнання в екстремальних кліматичних та механічних умовах.
• MIL-STD-461 — регулює електромагнітну сумісність обладнання.
• MIL-STD-882 — стандарти з управління ризиками в безпеці.
• MIL-STD-1472 — ергономічні вимоги для військових систем.

Імпорт продукції до США Згідно з положеннями частини 447 розділу 27 Кодексу федеральних правил США, а саме щодо алкоголю, тютюнових виробів та вогнепальної зброї (27 CFR Part 447), виробник іноземного озброєння, який планує імпортувати продукцію до США, повинен виконати низку регуляторних вимог, зокрема отримати ліцензії, дозволи, пройти реєстрацію та сплатити відповідні податки.

1. Реєстрація імпортера Будь-який суб’єкт господарювання, який імпортує товари, включені до U.S. Munitions Import List (зброю), зобов’язаний зареєструватися в Бюро алкоголю, тютюну, вогнепальної зброї та вибухових речовин (ATF). Для цього необхідно подати заявку за Формою 4587 та сплатити реєстраційний збір, який варіюється від $250 до $1,000 залежно від терміну дії реєстрації (§ 447.31).

2. Отримання дозволу на імпорт Відповідно до § 447.41, для імпорту товарів, що входять до U.S. Munitions Import List, необхідно отримати дозвіл на імпорт (Permit), подавши Форму 6 — Part I. У заявці слід зазначити:

• повну інформацію про імпортера (назва, адреса, номер телефону, номер ліцензії та реєстраційний номер);
• країну походження товару;
• дані про іноземного продавця та відправника;
• детальний опис товару (модель, калібр, номер серії, стан — новий або використаний тощо);
• мету імпорту, включно з інформацією про кінцевого споживача, якщо він відрізняється від імпортера;
• сертифікат походження (§ 447.42).

Якщо дозвіл схвалено, імпортер отримує документ, що дозволяє ввозити продукцію в США на термін до двох років (§ 447.43). У разі відмови ATF надсилає заявнику пояснення причин відмови.

3. Митне оформлення
При імпорті продукції необхідно оформити митні документи, зокрема Форму 6A, яка містить інформацію про виробника, країну походження, серійний номер та тип зброї. Цей документ має бути поданий митним органам протягом 15 днів після ввезення продукції (§ 447.45).

4. Обмеження та заборони
У деяких випадках імпортні дозволи можуть бути відкликані, призупинені або змінені, якщо ATF виявить, що імпорт суперечить Arms Export Control Act 1976 або іншим законодавчим нормам (§ 447.44).

ЄС
Європейська система довідкових стандартів оборони (EDSTAR) — це центральна база даних Європейського оборонного агентства (EDA), яка містить посилання на стандарти “найкращих практик” (BPS), що підтримують європейські програми, організації та агентства у сфері безпеки та оборони.

BPS – це стандарти або специфікації, подібні до стандартів, які були відібрані за результатами консенсусу серед експертів промисловості та державних організацій у групах експертів EDSTAR або проєктних групах EDA. Відібрані стандарти EDSTAR BPS призначені для того, щоб бути найбільш надійними та придатними для оборонних цілей у ЄС.

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ
Defence Standards (DEF STAN) — це стандарти, розроблені Міністерством оборони Великої Британії (UK Ministry of Defence, MOD) для регулювання вимог до військової техніки, обладнання та процесів. Вони забезпечують якість, надійність, сумісність та безпеку продукції, що використовується Збройними силами Великої Британії. Багато британських DEF STAN узгоджені зі стандартами НАТО (STANAG), міжнародними стандартами (ISO, IEC) та американськими MIL-STD.

Офіційна база DEF STAN:
UK Defence Standardization (MOD)
Виробники, що постачають зброю за оборонними контрактами з Міністерством оборони Великої Британії, повинні забезпечити відповідність своєї продукції ратифікованим стандартам НАТО - STANAG, а також стандартам союзників (Allied Standards) і стандартас Five Eyes, якщо такі існують. Нижче за пріоритетністю також застосовуються європейські стандарти, прийняті як British Standards (BS EN), а також міжнародні стандарти ISO та IEC, якщо вони були адаптовані у Великій Британії (BS ISO). Якщо відповідних міжнародних або європейських стандартів немає, можуть використовуватись британські національні стандарти (BS) та цивільні технічні специфікації, затверджені індустрією.

Що це за стандарти?

• NATO STANAG — міжнародні стандарти, що забезпечують сумісність з технікою країнчленів НАТО.
• Defence Standards (DEF STAN) — визначають вимоги до якості, безпеки та експлуатації.
• Five Eyes Standards — стандарти, які діють у Великій Британії, США, Канаді, Австралії та Новій Зеландії для забезпечення спільної військової взаємодії.
• BS ISO (International Organization for Standardization) — у певних випадках, якщо немає відповідних військових стандартів, MOD може приймати ISO-стандарти.

1. Ознайомлення з потребами МО Великої Британії
Перш за все, виробнику ОВТ важливо зрозуміти, які саме товари та послуги закуповує МО Великобританії. Це можна зробити, відвідавши Defence Sourcing Portal (DSP), де публікуються всі актуальні тендери та потреби Міністерства оборони. Для отримання доступу до детальної інформації про тендери та можливості співпраці необхідно зареєструватися на Defence Sourcing Portal. Реєстрація дозволить отримувати сповіщення про нові можливості, а також здійснювати пошук, відповідно до обраних категорій. Пошук можна здійснювати на сторінках Contracts Finder для контрактів ціною від £12,000 та вище та Find a Tender Service для контрактів ціною від £139,688 та вище.

Сайт пропонує ознайомитися із детальним посібником користувача сайту, тому радимо скористатися такою можливістю.

2. Участь у тендерах та контрактування, вимоги по стандартизації
Після реєстрації на сайті Defence Sourcing Portal та ознайомлення з вимогами, виробник може брати участь у тендерах. Важливо уважно вивчити умови кожного тендеру та підготувати конкурентоспроможну пропозицію. У разі успішного проходження тендеру, укладається контракт з Міністерством оборони Великої Британії. Контракт міститиме детальні умови постачання, включаючи терміни, обсяги, вимоги до якості та інші специфікації.

Сайт Міністерства оборони Великої Британії дає змогу переглянути можливості для укладення контрактів на постачання, наприклад, можна переглянути приклад оголошення про закупівлю одного з БПЛА. Закупівля ОВТ здійснюється за закритою процедурою, яка включає етап попередньої кваліфікації, на якому всі сторони можуть висловити свою зацікавленість, але лише ті, хто відповідає критеріям відбору замовника, будуть запрошені подати тендер на контракт. Жодні переговори з учасниками тендеру не допускаються.

3. Відповідність стандартам Міністерства оборони Великої Британії Загальна стратегія МО Великої Британії полягає у використанні наявних міжнародних та британських стандартів, аби забезпечити максимальну сумісність озброєння з військовими системами НАТО та інших союзників Великої Британії.

4. Додаткові вимоги - Імпортні ліцензії та сертифікати
Перш за все необхідно класифікувати ваші товари. Для цього ви можете використовувати Integrated Tariff of the UK. Для імпорту товарів з-за меж ЄС, виробники повинні дотримуватися вимог щодо ліцензування імпорту вогнепальної зброї та боєприпасів, а також сплати митного тарифу, який діє в ЄС для всіх товарів.

Імпортери вогнепальної зброї та боєприпасів повинні подати заявку на отримання ліцензії на імпорт до Департаменту міжнародної торгівлі Великої Британії (DIT). Імпортні ліцензії видаються лише тим, хто має внутрішній дозвіл на володіння зброєю.

III. Стандартизація в Україні
Стандартизація в Україні спрямована розробку та впровадження технічних вимог та правил, що сприяють забезпеченню якості та безпеки продукції, зокрема у сфері виробництва ОВТ. Національним органом стандартизації в Україні є ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про стандартизацію», національні стандарти розробляються на основі міжнародних, регіональних або національних стандартів країнпартнерів, а також наукових досягнень, знань і практики. Це дозволяє гармонізувати українську систему з міжнародними стандартами, такими як ISO чи STANAG НАТО, що особливо важливо для продукції оборонного призначення.

У сфері оборонної промисловості діють Державні стандарти України (ДСТУ), які відіграють важливу роль у забезпеченні єдиних технічних вимог до продукції. Стандарти повинні гарантувати сумісність та якість озброєння, що є критичним для обороноздатності країни.

Водночас, система стандартизації в Україні значною мірою успадкувала радянські стандарти, багато з яких є застарілими та не відповідають сучасним міжнародним вимогам. Це створює додаткові виклики для інтеграції у світовий ринок та співпраці з країнами-партнерами, зокрема у сфері військової техніки.

Власна система стандартизації України, попри спроби модернізації, має низку недоліків, таких як бюрократизація процесів розробки стандартів, відсутність швидкої адаптації до нових технологічних реалій та недостатня координація між державними органами та промисловістю. Міністерство оборони України сприяє виробникам зброї у переході на стандарти НАТО через впровадження відповідних стандартів, організацію конференцій та міжнародну співпрацю.

Наприклад, у 2023 році було підписано двосторонню безпекову угоду між Україною та Сполученими Штатами Америки, яка передбачає проведення консультацій для забезпечення переходу України на західні військові стандарти, сумісні з НАТО. У структурі Міноборони України сформоване Управління стандартизації, кодифікації та каталогізації, яке, в тому числі, приймає стандарти, гармонізовані зі стандартами НАТО.
 

Портал щодо імпортного контролю (Великобританія)
Портал для подання заявки на отримання ліцензії для імпорту
Перелік чинних стандартів та керівних документів НАТО

База Стандартизації та термінології НАТО
Публічно доступні стандарти НАТО
Національні стандарти США MIL-STD
Національні органи стандартизації країн ЄС
Офіційна база DEF STAN
Тендери та потреби Міністерства оборони Великобританії
Посібник користувача сайту Міністерства оборони Великобританії
Зразок оголошення про закупівлі БПЛА Міністерством оборони Великобританії
Портал класифікатору товарів (Великобританія)