x Путівник зброяра
путівник

Перші кроки або Повний життєвий цикл військової техніки

Ви плануєте пройти всі регуляторні процедури, щоб вийти на великий ринок постачання. Для цього вам потрібно зрозуміти повний життєвий цикл виробництва, який тісно повʼязаний з усіма регуляторними процедурами контрактування. Це допоможе вам оцінити ризики та ресурси й знати, яким буде очікуваний результат.

Для початку, розкажемо, що таке життєвий цикл військової техніки? Відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі» — це сукупність взаємопов'язаних етапів: від задуму їх створення до вилучення з обігу.

Що має зрозуміти виробник? Виробник має зрозуміти повний життєвий цикл виробництва від моменту появи ідеї для створення військової техніки до її утилізації. 

Опис життєвого циклу виробництва

Ідея.
Цей етап включає дослідження і обґрунтування розробки, написання технічної документації: ТУ, ТТХ, креслення, схеми, розрахунки тощо.

Розроблення прототипу. Цей етап включає створення на основі досліджень та технічної документації матеріального зразка техніки, проведення випробувань на полігоні, механічних та кліматичних випробувань, усунення неточностей, та, рекомендовано, патентування виробу. 

! Важливо: не нехтуйте патентуванням. Це краще зробити на початкових етапах, аби захистити свою інтелектуальну власність у майбутньому. Завершальним кроком на цьому етапі є затвердження відтестованої технічної документації: ТУ, ТТХ. 

Легалізація. Цей етап включає допуск до експлуатації військової техніки або постановку її на озброєння у війську. Йдеться про процес, який передбачає зовнішні випробування військової техніки та отримання дозволу на її застосування військовими.

Вихід на ринок. Це дії, спрямовані на укладення контракту на закупівлю військової техніки від державного замовника у сфері оборони. Вони охоплюють перемовний процес та укладення контракту.

Виконання контракту. Цей етап включає такі складові: підготовка виробництва для виготовлення конкретної партії, зокрема: 
  • технологічна підготовка та навчання персоналу підприємств до виробництва цього виробу;
  • полігонні випробування техніки військовими; 
  • приймання та передача готової партії;
  • зберігання і транспортування; 
  • навчання з експлуатації техніки; 
  • технічне обслуговування; 
  • ремонт виробу.

Підтримка (технічне обслуговування і ремонт). Під час експлуатації військової техніки, проводяться планові та позапланові ремонтно-відновлювальні роботи. Їхня основна мета — збереження зразка у справному та боєздатному стані через відновлення його до норм, визначених у технічній документації відповідного зразка. Якщо військова техніка вже на етапі граничного періоду своєї експлуатації, обґрунтовується фінансова та технологічна доцільність її подальшого відновлення.

Вилучення (списання і утилізація). Цей етап тісно пов’язаний із попереднім. За результатами оцінювання може бути ухвалене рішення про недоцільність відновлення зразка військової техніки. В такому випадку зразок має бути утилізований, з можливістю його використання у навчальних, не військових цілях. 

Окремі етапи будуть детально розкриті в подальших розділах.
 

Безпекові рекомендації для компаній

Рекомендації щодо безпечної реєстрації компанії.
Рекомендовано реєструвати/перереєстровувати виробництва під «необоронними» назвами (історія перереєстрації може бути доступна в історії компанії, в реєстраційних змінах). Також рекомендовано вказувати різні місця реєстрації — юридичної адреси та фактичного розташування виробництва.

Рекомендації з безпекових питань при відборі та перевірці персоналу та контрагентів.
Крок 1.

Ознайомча бесіда. Перед тим, як запрошувати кандидата на співбесіду, варто провести з ним ознайомчу бесіду, попросити його пройти попереднє анкетування. Наприклад, проста анкета з запитаннями про телефони, акаунти в соціальних мережах, наявність родинних зв’язків на ТОТ України, останні прочитані книги, переглянуті фільми тощо (з метою визначення можливості подальшого вивчення кандидата).

Крок 2.

Поліграф. Перед оформленням кандидата в штат можна провести перевірку на поліграфі. Це дозволяє з досить високою ймовірністю отримати інформацію про різні інциденти в минулому (вживання наркотиків, участь у крадіжках, передача комерційної інформації стороннім особам), а також встановити його мотивацію, достовірність наданих відомостей в анкеті. Якщо кандидат часто змінює місця роботи, краще сконтактуватися з попередніми керівниками та з’ясувати, з якої причини він звільнився та отримати відгук про кандидата, його кваліфікаційний рівень.

Крок 3.

Співбесіда. Проводити співбесіди з кандидатами рекомендується в локаціях не пов’язаних безпосередньо з виробництвом військової техніки та озброєння.

Крок 3-1.
Перевірка волонтерів. Для перевірки волонтерів, які запитують інформацію про військову техніку, можна брати відомості з відкритих джерел: YouControl, Опендатабот; подивитися соціальні сторінки людини чи фонду, уточнити з якими підрозділами співпрацюють для подальшої перевірки відомостей щодо доброчесності через військових.

Крок 3-2.
Перевірка представників державних служб. Якщо до вас звертаються особи, які представляються співробітниками різних державних служб, особливо телефоном, запропонувати особисту зустріч, під час якої попросити показати посвідчення, записати прізвище, імʼя, номер посвідчення та у разі виникнення підозр щодо шахрайства зателефонувати до служби від якої представилися, або запитати, чи працює там цей співробітник.

Рекомендації щодо правил вибору локації компанії.
Крок 1.
На сайтах компанії не розміщувати відомості про оборонну продукцію, фотографії працівників.

Крок 2.
Під час надання інтерв’ю, реклами продукції не допускати демонстрації локацій, за якими можливо ідентифікувати місце виробництва, обмежити кількість показів працівників з метою уникнення їхньої ідентифікації через відкриті джерела (у т.ч. пошук за обличчям, зображенням).

Крок 3.
Виробництва у промислових районах частіше піддаються атакам ворога, на відміну від інших обʼєктів. Тому рекомендовано не організовувати виробництво у промислових зонах.

Крок 4.
При організації виробництва не слід розташовувати всі підрозділи на одній локації, розмістіть їх в різних місцях.

Крок 5.
Робочі зустрічі з незнайомими партнерами доцільно проводити на інших локаціях, не пов’язаних з виробництвом (офіс, орендований конференц-зал тощо).