Чим прийняття на озброєння відрізняється від допуску до експлуатації?
Прийняття на озброєння та допуск до експлуатації – це дві різні процедури, які регулюють легалізацію та використання військової техніки в Збройних Силах України.
Прийняття на озброєння – це офіційне рішення про включення зразка військової техніки або озброєння до складу штатного забезпечення Збройних Сил України (ЗСУ) або інших силових структур.
Допуск до експлуатації – є спрощеною процедурою, яка застосовується під час особливого періоду. Ця процедура дозволяє швидко впроваджувати нові або модернізовані зразки ОВТ у Збройних Силах України та інших підрозділах Сил оборони, враховуючи нагальні потреби оборони держави.
Важливо зазначити, що в процесі офіційного затвердження та допуску техніки до експлуатації проводяться такі випробування:
- Для допуску до експлуатації — визначальні відомчі випробування (випробування локального рівня);
- Для прийняття на озброєння проводяться такі випробування: попередні (заводські) – перевірка комплектності, працездатності основних вузлів, відповідності проєктній документації та безпеки експлуатації; державні — тестування технічних характеристик, випробування бойового застосування, перевірка роботи в екстремальних температурах, оцінка ефективності та надійності виробу. Усі ці роботи проводяться відповідно до затверджених програм і методик, а їхні результати підтверджуються оформленням протоколів випробувань.
Відмінність цих випробувань полягає в тому, що визначальні відомчі випробування: підтверджують тактикотехнічні характеристики зразка озброєння, заявлені виробником у документації, тоді як державні випробування перевіряють відповідність тактико-технічним характеристикам, встановленим державним замовником у тактико-технічному завданні (ТТЗ) на виконання дослідноконструкторської роботи.
До чого тут ДКР?
Дослідно-конструкторська робота являє собою сукупність робіт зі створення конструкторської та технологічної документації на дослідний зразок виробу, виготовлення та випробування дослідного зразка (дослідної партії) або головного зразка виробу. Таким чином, виконання ДКР передує процедурі прийняття техніки на озброєння.
Рішення щодо відкриття ДКР приймається державним замовником з урахуванням висновків науково-технічної експертизи ТТЗ на виконання ДКР, проведеної головною науководослідною установою державного замовника. У разі відсутності такої установи зазначене рішення приймається з урахуванням результатів розгляду науковотехнічною радою ТТЗ або висновків головної науково-дослідної установи іншого державного замовника.
Без успішного виконання ДКР, техніка не може бути допущена до процедури прийняття на озброєння, оскільки вона не буде відповідати вимогам, визначеним у тактико-технічному завданні. ДКР забезпечує:
- Розроблення ескізного проєкту: створення попередніх конструкторських рішень та загальної концепції виробу.
- Розроблення технічного проєкту: деталізація технічних рішень, підготовка технічної документації та уточнення характеристик виробу.
- Розроблення робочої конструкторської документації для виготовлення дослідного зразка: підготовка повного комплекту документації, необхідної для виготовлення дослідного зразка виробу.
- Виготовлення дослідного зразка та проведення попередніх випробувань: створення дослідного зразка виробу та проведення початкових випробувань для перевірки його відповідності заданим характеристикам.
- Проведення державних випробувань дослідного зразка: офіційні випробування зразка для підтвердження його відповідності тактикотехнічному завданню.
- Коригування робочої конструкторської документації та дороблення дослідного зразка за результатами державних випробувань: внесення необхідних змін до документації та конструкції виробу на основі результатів державних випробувань.
Фактично, без виконання ДКР неможливо офіційно прийняти новий вид техніки на озброєння. Натомість допуск до експлуатації може відбуватися без виконання ДКР.
Ключові стейкхолдери процесу прийняття на озброєння
Щоб успішно провести ДКР та поставити техніку на озброєння в армії, вам доведеться взаємодіяти з:
- Міністерством оборони України (МО) — єдиний замовник, який може ініціювати ДКР.
- Генеральним штабом (ГШ) — формує вимоги до техніки та погоджує рішення щодо її прийняття на озброєння.
- ДВТП РОВТ (Департамент військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України) — основними завданнями Департаменту є забезпечення реалізації державної політики з питань національної безпеки у сфері його компетенції, включаючи організацію виконання науково-дослідних і дослідноконструкторських робіт з розроблення та модернізації озброєння та військової техніки.
- ГУЗСЖЦ ОВТ (Головне управління забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння та військової техніки) – відповідає за координацію та контроль процесів, пов’язаних із життєвим циклом озброєння та військової техніки. Це включає взаємодію з розробниками та виробниками одиниць військової техніки, а також забезпечення кодифікації нових зразків.
- Центральний науководослідний інститут озброєння та військової техніки (ЦНДІ ОВТ) — забезпечує науковий супровід та контроль якості нових зразків ОВТ на етапі ДКР.
- Військове представництво (ВП) — виконує функцію контролю та моніторингу за виконанням робіт, забезпечує відповідність технічних рішень вимогам, що ставляться до озброєння та військової техніки, а також здійснює взаємодію між замовником, розробниками та іншими органами, що залучені до процесу. Вони також беруть участь у випробуваннях та оцінці результатів робіт.
Покроковий алгоритм: від відкриття ДКР до прийняття на озброєння
Крок 1.
Ініціювання ДКР
В “ідеальному світі” ініціюванням розробки нового озброєння та військової техніки (ОВТ) мала б займатися держава, а конкретно МО та ГШ. Проте наразі, аби ініціювати таку розробку, виробник має написати лист до державного замовника (це може бути міністр або його заступник) з короткою інформацією про: компанію, опис та характеристики пропонованого зразка техніки, досвід постачання техніки у військо та бажання поставити таку техніку на озброєння, шляхом відкриття ДКР за власні обігові кошти. Також передбачена опція виконання ДКР за підставі державного контракту, однак в силу обмеженого державного бюджету, практичних випадків серед приватних виробників (членів ТСУ наразі немає).
*Ви повинні зрозуміти: яке військове формування може бути вашим стейкхолдером (Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили, Сили безпілотних систем тощо), адже від цього залежить хто ще, крім МО, підписуватиме
спільне рішення про відкриття ДКР та хто буде брати участь у державних випробуваннях. В будь-якому випадку ТТЗ погоджується державним замовником із МО. У разі заінтересованості МО у запропонованому зразку, МО офіційно ініціює ДКР шляхом підписання спільного рішення про відкриття ДКР. Відповідно до Наказу МО №354 відповідальним підрозділом за ДКР в структурі МО є ДВТП РОВТ. ДВТП РОВТ постійно проводить моніторинг поточного стану виконання ДКР шляхом надіслання відповідних запитів підприємствам. Одночасно із запитом до підприємств (установ), які виконують ДКР, ДВТП РОВТ готується та за підписом заступника МО (згідно з розподілом обов’язків) та надсилається до ГШ ЗСУ запит щодо уточнення першочергової потреби з урахуванням сценарію застосування сил оборони за ситуацією. За результатами проведеної роботи ГШ на адресу ДВТП РОВТ надсилається інформація про першочергову потребу в створенні новітніх зразків ОВТ, боєприпасів, їх модернізації із визначенням пріоритетності.
Крок 2.
Розробка оперативно-тактичних вимог (ОТВ) та тактико-технічного завдання (ТТЗ) на виконання ДКР
Оперативно-тактичні вимоги (ОТВ) — це документ, який містить упорядковану сукупність необхідних якісних і кількісних показників, що визначають призначення, завдання, об’єкти дії, умови бойового застосування, рівень бойової ефективності системи (комплексу, зразка) озброєння чи військової техніки, які необхідні для виконання бойових завдань підрозділами. Вони визначають: призначення — для чого саме ця техніка створюється; завдання — які бойові місії вона повинна виконувати; де і як використовується — в яких умовах буде працювати (наприклад, у лісовій місцевості, на морі, вимоги до кліматичних умов тощо). Його розробляє НДІ ОВТ.
Тактико-технічне завдання (ТТЗ) на виконання ДКР – це офіційний документ, що містить комплекс вимог до розробки, випробувань і прийняття зразка озброєння та військової техніки. Цей документ розробляється НДІ ОВТ, погоджується головним виконавцем, споживачем виробу та іншими організаціями, затверджується державним замовником і встановлює комплекс вимог до зразка озброєння,
військової та спеціальної техніки.
Крок 3.
Розробка конструкторської та технічної документації
На перших етапах ДКР виробнику необхідно розробити робочу конструкторську документацію для виготовлення дослідного зразка (РКД), що включає:
- Робочі креслення;
- Експлуатаційну документацію;
- Проект Технічних умов (ТУ), які після коригування за результатами кваліфікаційних випробувань реєструє Управління стандартизації кодифікації та каталогізації МО.
Важливою складовою технічної документації є програма й методики випробувань дослідного зразка
Для попередніх випробувань програму та методики випробувань дослідного зразка розробляє та затверджує Головний виконавець ДКР.
Для державних випробувань дослідного зразка:
- Програму випробувань розробляє Державний науководослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння і військової техніки, який здійснює науковий супровід виконання ДКР. Затверджує Програму випробувань Замовник (ДВТП).
- Методики випробувань розробляє Державний наукововипробувальний центр, який проводить випробування в інтересах усіх видів і родів військ ЗС України та силових структур. Затверджує Методики випробувань Замовник (ДВТП) або за його рішенням НДУ Замовника.
За робочою конструкторською документацією виготовляється дослідний зразок, який у подальшому проходитиме випробування з метою підтвердження відповідності його характеристик вимогам, встановленим у тактико-технічному завданні.
Крок 4.
Випробування
Перед тим як техніка потрапить до війська, вона проходить серію випробувань:
1. Попередні випробування — проводить виробник для отримання попередньої оцінки відповідності основних ТТХ дослідного зразка вимогам ТТЗ, а також для визначення його готовності до державних випробувань.
Під час дії правового режиму воєнного стану Замовником може бути прийняте рішення щодо прискореного завершення ДКР.
Для проведення попередніх випробувань за програмою державних випробувань (далі — попередні випробування) наукова установа МО або ЗСУ розробляє програму та методики (далі — ПіМ) державних випробувань дослідного зразка ОВТ відповідно до ДСТУ В 15.211 “Система керування життєвим циклом озброєння та військової техніки. Програми і методики випробувань. Основні положення” та план матеріально-технічного забезпечення випробувань. ПіМ і план матеріально-технічного забезпечення погоджується із заінтересованими структурними підрозділами МО та ГШ, службами забезпечення органів військового управління та затверджуються директором ДВТП РОВТ.
До складу комісії залучаються представники військового представництва.
Головою комісії з проведення попередніх випробувань призначається посадова особа від виду (окремого роду військ (сил)) ЗС, структурного підрозділу ГШ, в інтересах якого планується прийняття зразка ОВТ на озброєння. За результатами попередніх випробувань приймається спільне рішення про затвердження акта попередніх випробувань дослідного зразка ОВТ зазначається, зокрема рекомендації щодо прийняття зразка ОВТ на озброєння (постачання) та завдання ДВТП РОВТ або ГУЗСЖЦ ОВТ щодо підготовки проєкту наказу про прийняття на озброєння (постачання) зразка ОВТ.
2. Державні випробування — комплексна перевірка для оцінки відповідності ТТЗ, яка підтверджує можливість прийняття на озброєння.
До складу комісії від МО включаються представники структурних підрозділів МО та ГШ, представництв державного замовника, наукових установ МО та ЗС.
Головою комісії з проведення державних випробувань призначається посадова особа від виду (окремого роду військ (сил)) ЗС, структурного підрозділу ГШ, в інтересах якого планується прийняття зразка ОВТ на озброєння.
За результатами державних випробувань приймається спільне рішення про затвердження акта попередніх випробувань дослідного зразка ОВТ зазначається, зокрема рекомендації щодо прийняття зразка ОВТ на озброєння (постачання) та завдання ДВТП РОВТ або ГУЗСЖЦ ОВТ щодо підготовки проєкту наказу про прийняття на озброєння (постачання) зразка ОВТ.
За результатами випробувань складається висновок щодо можливості прийняття на озброєння техніки, або доопрацювання зразка, або припинення ДКР.
Крок 5.
Прийняття рішення про прийняття техніки на озброєння
Відповідальними за цей процес є: Державний замовник, МО та ГШ.
На рішення щодо прийняття на озброєння техніки (або відмови в прийнятті) впливають кілька чинників: висновок державних випробувань, економічна доцільність та взаємодія з наявними системами озброєння.
Рішення про прийняття на озброєння тієї чи іншої техніки оформлюється наказом Міністра оборони України.
Цей етап є завершальним у процесі прийняття техніки на озброєння, після чого здійснюється запуск серійного виробництва та постачання техніки державному замовнику.