Цей розділ описує, які існують шляхи легалізації військової техніки, чим вони регулюються та покрокова процедура проходження кожного з них. Варто зауважити, що до 2015 року існувала лише процедура прийняття на озброєння. Згодом з'явилася полегшена процедура — допуск до експлуатації та кодифікація.

Що має зрозуміти виробник?
1. Кому постачати свою техніку, зокрема який саме орган Сил безпеки та оборони України, щоб зрозуміти яким шляхом легалізації потрібно йти?
2. Яким законодавством регулюється обраний шлях постачання?
3. Як покроково легалізувати свою техніку?

В цьому розділі ми будемо говорити про допуск до експлуатації та прийняття на озброєння.

Прийняття на озброєння — це процес прийняття нового виду зброї або військової техніки на озброєння Збройних сил. Цей процес включає розробку, випробування, затвердження та офіційне прийняття на озброєння. Після цього військова техніка стає частиною арсеналу військових сил і може використовуватися в бойових діях або для інших військових цілей. Допуск до експлуатації — це дозвіл на використання або експлуатацію озброєння та військової техніки.
Допуск до експлуатації видається після проходження всіх необхідних випробувань, перевірок та відповідності стандартам безпеки і якості. Це означає, що озброєння або військова техніка готові до використання за призначенням.

Як було колись і як зараз?
Ще у 2022 році процедура допуску військової техніки до експлуатації тривала майже 1 рік, а вже зараз, у 2025 році, займає до 2 тижнів. Проте прийняття на озброєння є такою ж довготривалою процедурою як і раніше. Більше читайте в розділі про прийняття на озброєння.

Чек-ліст необхідних документів та де їх отримати
Виробник самостійно оформлює такий перелік документів:

1. Лист-опис з найменуванням, призначенням та ТТХ зразка ОВТ;
2. Програму та методики проведення випробувань зразка ОВТ;
3. Акт випробувань зразка ОВТ із протоколами про підтвердження кожної заявленої характеристики;
4. Проєкт Технічних умов на зразок ОВТ;
5. Опис наявного комплекту робочої конструкторської документації.

Виробник обов’язково має залишити свої контактні дані. Зокрема, адресу електронної пошти.

Чому потрібні ДСТУ?
ДСТУ покликані встановити рамки для виготовлення якісної продукції. Вони уніфікують процеси для усіх учасників ринку. ДСТУ також захищають права споживачів, забезпечуючи відповідність продукції заявленим характеристикам.

Що відбувається, якщо змінюється ТТХ виробів, вже допущених до експлуатації?
Якщо змінилися чи модифікувалися тактико-технічні характеристики виробу, вже допущеного до експлуатації, варто звернутися до ДВТП та надати:

• ТУ зі змінами в частині, яка змінилася,
• ТТХ зі змінами в частині, яка змінилася,
• програму та методику випробувань з урахуванням змін, які вплинули на зразок.

Потреба: як і ким вона формується?
Потреба формується шляхом міжвідомчих взаємодій. Міноборони та ГШ. Регламент роботи ГШ є закритим та непублічним, але ця процедура регулюється внутрішніми нормативними актами державного замовника у сфері оборони. Отже, потреба — це підстава для держави купувати ОВТ, але це не є гарантією того, що таку ОВТ держава закуповуватиме.

Шляхи легалізації військової техніки регулюються: 

1. Процедура допуску до експлуатації: Постанова КМУ № 345, Інструкція про порядок прийняття на озброєння (постачання) Збройних Сил України зразків озброєння та військової техніки, які розроблені (модернізовані) підприємствами України в ініціативному порядку;
2. Процедура кодифікації: Постанова КМУ № 1275.

Допуск до експлуатації (за Постановою КМУ №345 інша військова техніка)

Кодифікація (за Постановою КМУ № 1275 по БПЛА та РЕБ)

Необхідна документація

Для допуску для експлуатації:

1. Лист-опис з найменуванням, призначенням та ТТХ зразка ОВТ;
2. Програму та методики проведення випробувань зразка ОВТ;
3. Акт випробувань зразка ОВТ із протоколами про підтвердження кожної заявленої характеристики;
4. Проєкт Технічних умов на зразок ОВТ;
5. Опис наявного комплекту робочої конструкторської документації.

Для спільних відомчих випробовувань:

1. Лист-опис з найменуванням, призначенням та ТТХ зразка ОВТ;
2. Програму та методики проведення випробувань зразка ОВТ;
3. Акт випробувань зразка ОВТ із протоколами про підтвердження кожної заявленої характеристики;
4. Проєкт Технічних умов на зразок ОВТ;
5. Опис наявного комплекту робочої конструкторської документації.

Етапність

Допуск для експлуатації:

Етап 1. Написання технічної документації (ТУ, ТТХ, програми та методики випробувань)
Етап 2. Підготовчий етап до проведення попередніх, заводських випробувань. Передбачає збір пакета таких документів:

1. наказ про призначення представників до складу комісії з проведення випробувань та осіб, допущених до місця проведення випробувань;
2. ТТХ;
3. комплект робочої конструкторської документації;
4. проєкт ТУ;
5. паспорт (формуляр, етикетка);

Етап 3. Проведення попередніх, заводських випробувань (оціночний етап, полігонні випробування, механічні і кліматичні випробування).
Етап 4. Складання протоколів та акту про проведення попередніх випробувань.
Етап 5. Комунікація з Міноборони (ДВТП). Підготувати лист на заступника Міноборони про розгляд ТТХ та можливість допуску до експлуатації або податися через сайт МОУ (до жовтня 2024 року заявки приймалися через сайт USF).
Етап 6. Проведення комісії Міноборони з перевірки достатності проведених розробником випробувань для підтвердження заявлених ТТХ. За результатами цієї перевірки складається акт.
Етап 7. Комісія з кодифікації БПЛА. Комісія розглядає ТУ та інші документи надані виробником та оцінює достатність наданої інформації.
Етап 8. Підготовка ТУ для реєстрації Міноборони. Коли виробник отримав рекомендацію щодо кодифікації, ТУ передаються на реєстрацію в Міноборони.

Кодифікація:

Етап 1. Розробка ТТХ.
Етап 2. Розробка ТУ та реєстрація їх в Мінекономіки.
Етап 3. Реєстрація на платформі МОУ.
Етап 4. Подача листа з ТТХ, коротким описом та комплектністю БПАК до МОУ (через платформу МОУ) з проханням пройти кодифікацію за процедурою передбаченою Постановою № 1275.
Етап 5. Спільні відомчі випробування. Призначення відповідального підрозділу Міноборони для організації відомчих випробувань.
Етап 6. Проведення випробувань. Проведення відомчих випробувань на полігоні або в умовах експлуатації.
Етап 7. Кодифікація. Підписання акту випробувань представниками командування та виробником.
Етап 6. Кодифікація. Командування ініціює кодифікацію БПАК на підставі акту спільних відомчих випробувань.

Часові рамки:
Допуск до експлуатації: Загальна тривалість близько 3 місяців. Легалізується на період воєнного стану.
Кодифікація: Загальна тривалість близько 2 тижнів. Легалізується на період воєнного стану.
 

Бронювання 
Для того, щоб забронювати своїх працівників компанія повинна здійснити ряд юридично значущих дій:

1. Отримати статус критично важливого підприємства;
2. Забронювати персонал засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі — “Портал Дія”)

Отримання статусу критично важливого підприємства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 затверджено Критерії та порядок, за якими визначаються підприємства критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливі для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період (далі — “Критерії та порядок”).

Щоб отримати можливість бронювання персоналу, підприємства повинні відповідати щонайменше 3 із 8 визначених критеріїв, при цьому критерії № 5 та № 6 є обов’язковими: 

Критерій № 1 — сума сплачених податків та ЄСВ за рік перевищує 1,5 млн. євро 
Критерій № 2 — сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за рік перевищує еквівалент 32 млн. євро 
Критерій № 3 — підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до Переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 83.
Критерій № 4 — підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади. Отримання такого статусу здійснюється за Критеріями*, які визначаються відповідним міністерством за сферою управління чи галуззю національної економіки або ОДА з урахуванням потреб територіальної громади та погоджуються із Мінекономіки та Міноборони.
Критерій № 5 — відсутність заборгованості зі сплати податків та ЄСВ.
Критерій № 6 — розмір середньої заробітної плати працівників на підприємстві (крім ДП, КП) за останній календарний місяць становить не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5 (для 2025 року це 20 000 грн (= мін.з.п. 8000 грн*2,5)). 
Критерій № 7 — підприємство є резидентом Дія Сіті.
Критерій № 8 — підприємство є постачальником електронних комунікаційних послуг з використанням мереж мобільного зв’язку, середньомісячний розмір чистого доходу якого за даними останньої фінансової звітності перевищує 200 млн. гривень або постачальником електронних комунікаційних послуг з використанням мереж фіксованого зв’язку, середньомісячний розмір чистого доходу якого за даними останньої фінансової звітності перевищує 20 млн. гривень,

Крім того, змінами до Постанови КМУ № 76 визначено перелік критеріїв для визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період. Визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період здійснюється відповідним міністерством за сферою управління чи галуззю національної економіки або ОДА з урахуванням потреб територіальної громади за результатами поданих документів, що підтверджують виконання вказаних критеріїв.

*У випадку із БПЛА, РЕБ органом, що визначає підприємство критично важливим є Мінстратегпром. При цьому для підтвердження виконання Критерію № 4 Наказом Мінстратегпрому № 192 від 26.12.2024 (що замінив Наказ Мінстратегпрому № 27 від 23.02.2023) затверджено Критерії за якими здійснюється визначення Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України підприємств, установ і організацій у сфері оборонно-промислового комплексу, промисловості, авіабудівній галузі та у сфері космічної діяльності такими, що мають важливе значення для національної економіки (далі — Критерії Мінстратегпрому).

Залежно від виконання Критеріїв Мінстратегпрому підприємство умовно поділяються на такі, що:

1. Мають важливе значення для національної економіки у сфері оборонно-промислового комплексу — 100% військовозобов’язаних може бронюватися.
2. Мають важливе значення для національної економіки у сфері промисловості, літакобудівній галузі та у сфері космічної діяльності (відповідність щонайменше 3-м Критеріям Мінстратегпрому).

Для отримання такого статусу потрібне дотримання 3 із 6 Критеріїв Мінстретегпрому в п.3: 1.

1. Перебування підприємства у процесі виконання державного контракту (договору), укладеного ним з державним замовником у сфері оборони.
2. Залучення підприємства на підставі договорів, зокрема ЗЕД, до виконання державного контракту (договору), укладеного з державним замовником у сфері оборони.
3. Включення підприємства до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів).
4. Участь підприємства у реалізації завдань і заходів, передбачених державними цільовими програмами у авіабудівній галузі та у сфері космічної діяльності.
5. Участь підприємства у реалізації завдань і заходів, передбачених державними цільовими програмами реформування та розвитку ОПК.
6. Здійснення підприємством промислового виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, які використовуються підприємствами ОПК для виготовлення товарів оборонного призначення. На сайті Мінстратегпрому є роз’яснення щодо документального підтвердження виконання Критеріїв.

Збір та подача документів на бронювання працівників
Бронювання через портал Дія
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2024 № 1332 внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 відповідно до яких єдиним способом бронювання персоналу було визначено бронювання засобами порталу Дія (до цього існувало дві альтернативні процедури: за списками військовозобов'язаних працівників, які погоджувались Міноборони та відносно яких приймалось рішення (наказ) Мінекономіки та через портал Дія).

Для можливості бронювання через портал Дія відповідні державні органи, які визнавали підприємства критично важливими, повинні подати Мінекономіки відповідні відомості про підприємства для включення до Єдиного переліку органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій для бронювання військовозобов’язаних.
Після включення до Єдиного переліку на порталі Дія відповідне підприємство в автоматичному режимі отримує право на бронювання персоналу за списками (зазначається лише П.І.П. та РНОКПП).

Рекомендується перед початком бронювання замовити на порталі Дія відповідний витяг з Реєстру військовозобов'язаних, який дасть змогу отримати інформацію, зокрема, щодо:

• загальної кількості військовозобов'язаних працівників;
• загальної кількості заброньованих працівників;
• осіб, які з тих чи інших причин система не ідентифікує (не визначає) як працівників підприємства;
• осіб, які вважаються знятими з військового обліку або виключеними з військового обліку;
• причин неможливості бронювання;
• наявності чинного бронювання чи бронювання “за іншим підприємством”; та ін.

Сформований заздалегідь список у форматі таблиці excel із переліком працівників завантажується на портал Дія та підписується КЕП керівника. Список автоматично перевіряється шляхом звірки із Реєстром ПФУ та Реєстром військовозобов'язаних (Оберіг) та упродовж 72 годин результат бронювання надходить на електронну пошту керівника підприємства.

Одночасно із цим, всі дані в реєстрі Оберіг оновлюються, і в мобільному застосунку Резерв+ у кожного заброньованого автоматично зазначається інформація про бронювання.
Переведення на спеціальний військовий облік в такому випадку здійснюється автоматично.

Рекомендації щодо імпорту товарів, необхідних для українських виробників ОВТ
Зовнішньоекономічний договір (договір ЗЕД)

Для здійснення імпорту товарів українські виробники ОВТ укладають відповідний договір ЗЕД у простій письмовій або електронній формі. Жодних інших особливостей цього договору законодавство не передбачає.

Розрахунки
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів, що передбачено Постановою Правління НБУ № 5 від 02.01.2019. Однак, на час воєнного стану ці строки становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року. Це обмеження не поширюється на договори сума яких не перевищує 400 тис грн.

У разі порушення граничних строків розрахунків передбачено пеню у розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) за кожен день прострочення (загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару)).

Валютні обмеження
З початку воєнного стану Правлінням НБУ було прийнято постанову № 18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», якою встановлювалися певні обмеження. Наразі в Україні відсутні валютні обмеження щодо розрахунків за договорами ЗЕД, які встановлювались на початок воєнного стану (крім строків розрахунків).  

Ліцензія на імпорт
Ліцензування може бути двох видів:

1. Автоматичне (без встановлення квот); та
2. Неавтоматичне (встановлені квоти).

При цьому, існує декілька видів ліцензій, необхідність отримання яких залежить від товару, зокрема:

Ліцензія у сфері нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
Видача такої ліцензії здійснюється Мінекономіки або ОДА і для її отримання подаються такі документи:

1. заявка на одержання ліцензії на імпорт;
2. лист-звернення щодо оформлення ліцензії з гарантією сплати державного збору за її видачу;
3. копія свідоцтва про державну реєстрацію, завірена в установленому законодавством порядку;
4. копія зовнішньоекономічного договору (контракту), усі додатки та специфікації до нього, завірені в установленому законодавством порядку;
5. оригінал погодження відповідного уповноваженого органу виконавчої влади (у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України).

Постановою КМУ від 27 грудня 2023 р. № 1402 затверджено переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік. Такі постанови приймаються щорічно (як правило наприкінці року).

При цьому відповідно до Постанови КМУ №314 від 18 березня 2022 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» відсутня можливість отримання такої ліцензії на підставі подання декларації (тобто в спрощеному порядку).

Спеціальна ліцензія на імпорт товарів
Отримання такої ліцензії необхідне лише у разі імпорту товарів, щодо яких застосовуються спеціальні заходи згідно з відповідними рішеннями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі.

Дозвіл Державної служби експортного контролю України
До імпорту товарів військового призначення та подвійного використання застосовуються такі ж вимоги законодавства у сфері здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів, як і до експорту. Це, зокрема:
 

1. Необхідність реєстрації як суб’єкта здійснення міжнародних передач товарів у ДСЕКУ;
2. Створення суб’єктом здійснення міжнародних передач товарів системи внутрішньофірмового експортного контролю, яка атестується ДСЕКУ;
3. Отримання дозвільних документів від ДСЕКУ для імпорту товарів та
4. Подання звітності за результатами здійснення міжнародної передачі товару.

Поставка та розмитнення
Митний режим імпорту
Товари, які імпортуються в Україну, повинні пройти митний контроль. Для поміщення товарів у митний режим імпорту необхідно:

1. Подати митному органу, що здійснює випуск товарів, документи на товари;
2. Сплатити митні платежі, якими відповідно до законодавства обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту;
3. Виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Попереднє декларування
Для імпорту товарів військового призначення або подвійного використання необхідно підготувати загальну декларацію прибуття. Ця декларація являє собою електронне повідомлення з набором відповідних даних, сформоване перевізником (або від його імені іншою особою) і направлене у вигляді електронного файлу митному органу.

Загальна декларація прибуття подається до митного органу, у зоні діяльності якого розташовано пункт пропуску, де товари вперше перетнуть митний кордон України, до прибуття таких товарів на митну територію України.

Подання такої декларації є обов’язковим у кожному випадку ввезення товарів на митну територію України, які здійснюються авіаційним, водним, автомобільним, залізничним транспортом.
Для подання загальної декларації прибуття діють строки, визначені статтею 194 2 МКУ.

Митне оформлення та подача митної декларації
Для оформлення товарів, що підлягають експортному контролю надання митної декларації є обов'язковим. Митне оформлення розпочинається, коли декларант або митний брокер подає митну декларацію. Декларація після оформлення її на митниці стає документом, що підтверджує право на розміщення товару або транспортних засобів в митний режим імпорту.

Звільнення від оподаткування митом
Митним кодексом України визначено перелік складових (матеріали, вузли, агрегати, устаткування та комплектувальні вироби тощо) для використання у виробництві товарів оборонного призначення, що звільняються від оподаткування ввізним митом. 

Частиною 8 статті 287 визначено складові, які звільняються від ввізного мита, якщо замовником такої продукції є державний замовник у сфері оборони.

Пунктом 9-27 Розділу ХХІ. визначено складові, які звільняються від ввізного мита до моменту припинення або скасування воєнного стану в Україні, якщо такі використовуються у виробництві безпілотних систем (БПЛА).

Звільнення від оподаткування ПДВ
Податковим кодексом України визначено перелік товарів оборонного призначення та інших товарів, що використовуються Силами оборони України, операції з якими звільняються від ПДВ на період запровадження воєнного стану відповідно до законодавства. Зокрема, пункт 32 підрозділу 2 розділу ХХ передбачає перелік товарів, операції з ввезення яких на митну територію України та їх постачання на цій території звільняються від сплати податку на додану вартість. У свою чергу, пункт 95 підрозділу 2 розділу ХХ звільняє від оподаткування ПДВ операції з імпорту складових окремих зразків ОВТ для використання у власній виробничій діяльності з їх виробництва або ремонту.

Митні брокери
Питання митного оформлення, звільнення від митних платежів та ПДВ допомагають вирішувати митні брокери. Це, зазвичай, окремі особи, які діють як ФОП, та які за законодавством мають право надавати брокерські послуги. Вони заповнюватимуть митні документи, знаючи всі нюанси. Зокрема, за наявності підтверджувальних документів (наприклад, наказ Мінстратегпрому про включення до Електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів)) зможуть правильно вказати про право на пільгу у митній декларації.

Особливості імпорту вибухових речовин та їх компонентів
Вибухові речовини та їхні компоненти містяться в списку товарів військового призначення під кодом ML8.а. вибухові речовини та їх суміші. Порядок придбання та перевезення вибухових матеріалів регулюється Інструкцією затвердженою наказом МВС від 21.08.1998 року № 622. Зокрема, організаціям, які здійснюють вибухові роботи та виготовляють вибухові речовини потрібно отримати в органах (підрозділах) Національної поліції України Рішення про видачу дозволу на придбання вибухових матеріалів.

Процедура імпорту вибухових матеріалів та речовин передбачає необхідність отримання в органах МВС ряду дозволів на придбання, перевезення та зберігання вибухових матеріалів.

На кожну із зазначених операцій потрібен окремий дозвіл із різним строком дії. Для цього заявник (імпортер, покупець, перевізник) подає відповідне клопотання та встановлений перелік документів.
 

Тут ви можете знайти всю необхідну інформацію для швидкого проходження кодифікації вашої продукції

Сервіс онлайн документів «Будстандарт»
Сервіс ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ»

Сайт Міністерства оборони України

Ukrainian Sturtup Fund